Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля,
Покохала, покохала я до болю,
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю,
В гай зелений, журавлиною весною,
Я понесла своє серце скрипалю.
Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна,
І не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іншої вона.