Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

А ти, мила, скажи в отвіт:
Дивись, яка чудова ніч.
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все.

Доню моя, у чому річ,
Де ти гуляла цілу ніч?
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?

Коса моя розплетена –
Її подруга розплела.
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, прийшла пора,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай дочку свою.